Історія винаходу контактних лінз бере свій початок, ви не повірите ще від Леонадро да Вінчі.
Саме він у 1510 році накреслив прилад, який сьогодні можна сміливо назвати прототипом контактних лінз. Він запропонував замінити окуляри однією лінзою, наповненою водою. Через цю лінзу людина з порушенням зору могла розглянути різні дрібні предмети та літери.
Хоча технічно даний прилад у відсутності нічого спільного з сьогоднішніми контактними лінзами, але сама ідея, що лежить в основі приладу, могла претендувати на прототип контактних лінз.
Ще один досвідчений зразок контактних лінз був винайдений вченим Декартом у XVI столітті. Прилад являв собою довгу ємність, заповнену водою, з одного боку якої вставлялася лінза, що збільшує, а іншою стороною прикладався до ока. Цей прилад теж дозволяв покращувати гостроту зору та розглядати різні дрібні предмети.
Подальші діючі прототипи контактних лінз з'явилися торік у XVIII столітті. Вчений Джон Гершель описав лінзу, яка була на поверхні ока і за допомогою якої можна було коригувати астигматизм.
Завдяки цим працям наприкінці XVIII століття європейський лікар та винахідник Адольф Фік робить зі скла оптичну лінзу, яка вставляється в око та максимально притискається до поверхні ока.
Також Адольф Фік докладно описав взаємодію скляних лінз та поверхні людського ока, методику звикання очей до лінз. Ще він розробив повну та докладну інструкцію, як знімати та надягати контактні лінзи.
При розробці та доборі перших контактних лінз існувала проблема індивідуального підбору контактних лінз. Вихід запропонував швейцарський вчений Густав Мюлер, який запропонував знімати зліпок з ока на основі парафіну та за допомогою цього зліпка виготовляти індивідуальні контактні лінзи.
Також цей учений багато уваги приділяв проблемі влучення кисню через поверхню очей. Для цього він проводив безліч експериментів із різними речовинами – додавав воду між лінзою та поверхнею ока, використовував слабкий розчин кокаїну.
Але використовувати звичайний фізіологічний розчин для уникнення гіпоксії став швейцарський лікар на прізвище Дору. До речі, цей спосіб протримався до середини ХХ століття.
Масове використання контактних лінз
На початку ХХ століття всесвітньо відома компанія Zeiss розпочинає серійний випуск скляних контактних лінз на своєму заводі у Швейцарії. Через кілька років після випуску ця ж компанія починає методику індивідуального підбору лінз щодо сили діоптрій.
У 70-х роках ХХ століття європейський вчений Отто Вітерле пропонує методику виготовлення лінз із полімерів, що виготовляються з нафти.
У 1984 році група вчених із США пропонує методику виготовлення контактних лінз із пластичних матеріалів або, як ще їх називають, лінз із силікону.
На сьогоднішній день на зміну лінзам із силікону прийшли силікон-гідрогелеві лінзи. Вартість лінз досягла такої дешевизни, що багато лінз стали одноденними. Дешевше лінзу використовувати 12 годин та утилізувати, ніж брати лінзи на тривалий час і витрачати час та гроші на очищення та зберігання лінз.
У майбутньому наука не планує зупинятися на винаході нових матеріалів контактних лінз. Вже відомо, що розробляються лінзи, що самоочищаються. Також повним ходом йде розробка 100% сумісних кантатних лінз, які можна носити, не знімаючи тривалий час.